Print this page
2020-05-29

П'ять трендів ринку бізнес-освіти епохи «посткарантина»

Home/News IIB/П'ять трендів ринку бізнес-освіти епохи «посткарантина»


Алевтина Кудінова,
д.е.н., професор, академічний директор
бізнес-школи "Міжнародний інститут бізнесу"

П'ять трендів ринку бізнес-освіти епохи «посткарантина»

Сучасний ринок бізнес-освіти досить різноманітний, на ньому легко уживаються і традиційні МВА-програми, і відносно нові і незвичні в цьому сегменті (форуми, клуби, он-лайн-курси). І цей ринок зараз завмер в очікуванні непростих часів, а, головне, в прийнятті невизначеності нового рівня - жоден фактор тепер не може вважатися стабільним і прогнозованим ані в короткому періоді, ані в довгому. Дж.Рокофф, СЕО Columbia Business School зазначає: «Бізнес-освіта стикається з безпрецедентним рівнем невизначеності. Ми плануємо повертатися до «нормального стану», але всі розуміють, що невизначеність зберігається, і ми не збираємося розслаблятися». Хоча для ринку МВА-програм рецесії зазвичай виступають каталізатором розвитку. Так, з 60-х рр. ХХ ст., кожна криза в США супроводжувалась зростанням попиту, оскільки альтернативні витрати (недоотримані під час навчання доходи), помітно знижуються під час економічного спаду, що робить отримання диплому МВА більш привабливим.

Проте, «нова нормальність» бізнес-освіти наступила. Питання тільки в тому, наскільки «нова» ця реальність, чи допускає вона хоча б часткове повернення до старих моделей або це нова парадигма бізнес-освіти? І які тренди посилюються щодня?

По-перше, зростання інтересу ринку до коротких програмам. Цілком зрозуміло, що освіта (як вміння розпорядитися своїми знаннями), не може бути короткою та виключно «фановою». З іншого боку, короткі програми дозволяють «прокачати» саме ту компетентність, яка найбільш потрібна прямо зараз. Тому ринок поступово диференціює ці продукти – освіту (тривалі системні програми) і навчання як оволодіння практичними навичками (курси, майстер-класи, тренінги). Свою роль відіграють і економічні чинники: короткі програми дешевше, ніж, наприклад, класичний МВА, відбір на них більш демократичний, очікуваний результат – швидше.

По-друге, поступове перетворення очних тривалих програм в елітарний продукт. Це підтверджує і статистика – бізнес-школи рівня Stanford Graduate School of Business, Harvard Business School констатують зниження наборів і викристалізування певного профілю слухача МВА.

По-третє, перехід значної частини програм бізнес-освіти в on-line. Це зручніше, дешевше, швидше, але вимагає високого рівня самоорганізації (до фінішу on-line курсів доходять, за різними оцінками, лише від 3 до 20% тих, хто відвідав хоча б одне on-line-заняття). Крім того, додатковим «бонусом» тривалих очних програм є нетворкінг, знайомство з бізнес-досвідом однокурсників, який є надзвичайно важливим для трансформації мислення.

По-четверте, локалізація. Прогнозоване посилення правил пересування по-новому відкриває національні ринки бізнес-освіти: неможливість поїхати на очне навчання в ту бізнес-школу, яку планував, повертає увагу до місцевих шкіл. Це може стати шансом для одних і ризиком для інших: так, у 2020 році Harvard Business School планувала більше третини студентів набрати з інших країн, Stanford Graduate School of Business – до 43%, Insead MBA – 2/3. У деяких бізнес-школах кількість «рідних» студентів ледве-ледве дотягує до 10%. Тобто традиційний показник конкурентоспроможності lockdown перетворив на чинник стрімкого падіння доходів. Бізнес-школи Азіатсько-Тихоокеанського регіону можуть вийти переможцями в цій боротьбі: майже 40% студентів MBA в Оксфорді та Кембриджі – з цього регіону.

По-п'яте, відповідальне споживання, в тому числі, освіти. Це передбачає більш ретельний вибір освітнього продукту – від відповідності власним цілям навчання до стійкості бізнес-школи, що проявляється як у зовнішніх комунікаціях, акредитаціях, рейтингах, так і в моделях внутрішніх комунікацій – зі співробітниками, студентами, випускниками, конкурентами. Результатом зростання різноманітності контенту, форм, методів, моделей бізнес-освіти стає новий рівень вибірковості клієнта.

Таким чином, високий рівень адаптивності гравців ринку бізнес-освіти, вміння чітко ідентифікувати запит і формувати пакет якісних послуг, цінних для «свого» клієнта, розвиток в умовах макроекономічної невизначеності, стануть ключовими чинниками конкурентоспроможності на цьому ринку.


За матеріалами ресурсу
business.ua