Не можу погодитись ні з першою, ні з другою новацією, але це не головне.
Головне те, що з такою фіскальною політикою в умовах деградації банківської системи, політичної нестабільності та перманентних підступних провокацій Росії Україна ще довго перебуватиме в стані рецесії.
Ризики ведення господарської діяльності в Україні настільки великі, що навіть українські бізнесмени остерігаються інвестувати, а західні інвестори вже втомилися чекати покращень і поступово втрачають інтерес до України.
Однак без інвестицій та кредитів економіка зростати не може. Тому Мінфін повинен запровадити таку фіскальну систему, яка навіть за умов продовження існування загроз і ризиків, у тому числі викликаних агресією Росії, притягуватиме інвестиції і кредити спочатку від українських, а далі — і від іноземних бізнесменів.
Прибутковість бізнесу в Україні мусить бути в три-чотири рази вища, ніж у стабільних країнах. Потрібна така прибутковість, яка спонукатиме український та іноземний бізнес працювати в Україні, незважаючи на величезні ризики.
Очевидно, що головним фактором збільшення прибутковості бізнесу та інвестицій є зменшення податкового тиску. Податкову систему треба спростити, а податки радикально зменшити. За моїми розрахунками, податковий прес треба зменшити на 10% ВВП, а це означає, що і державні втрати необхідно зменшити на 10% ВВП.
Отже, почати необхідно з радикального зменшення ВВП, що перерозподіляється через бюджет та соціальні фонди — не більше 45% ВВП. Такий крок суттєво збільшить обігові кошти бізнесу і доходи українців, що створить додатковий попит для росту ВВП і забезпечить зростання відповідним фінансовим ресурсом.
Другим кроком реформування бюджетної політики мусить стати перерозподіл доходів на користь молоді — тих, хто створює національне багатство.
Успіх цього кроку буде залежати від того, чи наблизить він такий стан суспільства, де панує реальна соціальна справедливість, а не звичний для "еліти" соціальний популізм. Українці після двох Майданів "нутром" відчувають соціальну нечесність.
Я впевнений, що вони підтримають пенсійну реформу, в тому числі збільшення віку виходу на пенсію, за умови її справедливої диференціації — збільшення мінімального розміру пенсій шляхом обмеження максимальних пенсійних виплат.
Розумно проведена пенсійна реформа повинна створити стимули для тривалої та напруженої трудової діяльності українців — 40-45 років — і легального одержання доходів. Більш того, реформа повинна започаткувати накопичення фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку України.
Третім кроком повинен стати перерозподіл доходів на користь місцевих бюджетів до 60% у 2017 році. Держава живе на податки. Податки мусять платити усі громадяни. Податковий тиск зменшується. Податки не змінюються протягом десяти років за винятком їх зменшення. Це прописується у змінах до Конституції.
Соціальний внесок ліквідується разом з пенсійним фондом. Податок на доходи фізичних осіб: 10% — на доходи, менші десяти мінімальних зарплат, 20% — на доходи, більші десяти мінімальних зарплат. З них 50% надходить до бюджету, інші 50% — на індивідуальні накопичувальні рахунки чи приватні пенсійні фонди.
Податок на прибуток підприємств, який розраховується за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, становить 20%. Податок на виплату дивідендів — 10%. Податок на продаж землі, житла, іншої нерухомості і транспорту — 2%. Податок на продаж іноземної валюти та цінних паперів — 1%.
Податок на додану вартість становить 20%. Якщо ПДВ повертається з бюджету, то держава утримує за цей сервіс 20%.
Підприємство, яке належить до малого бізнесу — валовий дохід менший 1 млн євро, може замінити податок на прибуток податком з обороту на рівні 2% та податок на додану вартість — податком з обороту на рівні 3%.
Акцизи на бензин, тютюн, алкоголь, рентні платежі протягом п'яти років від початку проведення реформи зростають до середнього рівня країн — членів Євросоюзу. Податки на землю, нерухомість та депозити скасовуються.
Максимальна зарплата державних службовців не може перевищувати мінімальну зарплату у десять разів, а працівників державних комерційних підприємств — з часткою капіталу держави більше 25% — у 20 разів. Бонуси керівництву держкомпаній та організацій, які генерують дохід, виплачуються лише у разі їх прибуткової діяльності як процент від виплачених державі дивідендів.
Максимальна пенсія, яка виплачується за рахунок державного бюджету, не може перевищувати мінімальну більш ніж у п'ять разів. Розмір пенсії з приватних пенсійних фондів та індивідуальних накопичувальних рахунків не обмежується.
Я переконаний, що стабільна і проста податкова система приведе до економічного зростання більш ніж на 10% на довгий час, п'ять-сім років, але головне — вона стимулюватиме владу збільшувати зарплату.
Ця система дозволить збільшити мінімальну зарплату і пенсію до 3 тис грн вже у 2017 році і довести її до 6 тис грн у 2020 році. Хоче міністр фінансів заробляти 100 тис грн — нема проблем, але за умови, що пенсіонер отримає мінімум 10 тис грн.
За матеріалами "УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ"
26 серпня 2016