Я пішла на МВА заради кар'єрного росту та задоволення внутрішніх амбіцій. Без МВА неможливо бути видатним спеціалістом, а так розосереджений досвід складається з різних цеглинок в один «будиночок».
МІБ дає фундаментальну базу інструментів, які дозволяють управляти ризиками в умовах нестабільності. Отримані тут фінансові основи я застосувала на практиці. Не знаю, як би ми інакше пережили кризу 2011 років.
Я б не хотіла вчитися дистанційно: все-таки знання — це лише половина успіху, а справжня цінність — це люди, які знаходяться поряд з тобою, це спілкування і те, що з нього генерується. Минуло вже 5 років, а ми досі на зв'язку з викладачами і випускниками. Це ніби закритий бізнес-клуб.
До МВА я була іншою людиною. Різниця яскраво проявилася у сприйнятті інформації. Будучи мідл-менеджером, я не до кінця розуміла мотиви керівництва. А щоб досягати поставленої мети, важливо розуміти, що і навіщо ти робиш. Керівництво ж не завжди усе «розжовує». Після навчання я почала бачити суть, дивитися в корінь питання — пазл склався. Іноді це навіть дозволяло мені бачити маніпуляції з боку інших людей.
Якщо ви плануєте працювати в Україні, я раджу отримувати освіту в локальних спеціалістів. Я проходила дві програми МВА, українську і канадську, і можу сказати, що курси зарубіжних викладачів були релевантними лише на 50%. Вони далекі від української реальності, у нас надто різні менталітети. Те, що спрацює в Європі чи Америці, не спрацює в Україні. Курси ж українських викладачів несли реальну цінність. База інструментів, яку вони давали, допомагала впоратися з ситуацією в нашій країні та уникнути подальших втрат.
