04 липня у Києві відбувся форум «Електронне урядування: кращі практики», який зібрав представників органів виконавчої та законодавчої влади, державних установ, недержавних організацій, громадянських утворень, а також представників бізнесу, котрим було цікаво дізнатись більше про тему e-governance.
На форумі, організованому Школою політики та врядування Міжнародного інституту бізнесу за підтримки Державного Агентства з питань Електронного урядування, спікери та учасники проаналізували останні тренди, а також продемонстрували кращі практики та кейси розбудови цифрового суспільства в Україні та за кордоном – на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Відкриваючи форум, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко відзначив, що зі зміною влади в України з’явився шанс на необхідні трансформації і мрія про «державу в смартфоні» стала ближче. Хтось має виступити драйвером цих ідей, і форум – це чудова можливість обмінятися досвідом і можливими концептами, адже ми маємо говорити не лише про форму, а й про зміст.
«Що ми хочемо відцифрувати? Форум покликаний розпочати обговорення не тільки технологічних рішень, а й змістовних концептів та моделей. Якщо ми відцифруємо корупційні схеми, нічого доброго з цього не вийде», - наголосив Олександр Савченко.
На думку лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, для успіху необхідно поєднання трьох ключових факторів: цифрової інфраструктури, цифрового інтелекту та правового каркасу: «По-перше, цифрова інфраструктура має бути сучасною та захищеною. Не повинно бути такого, що на Петрівці можна купити будь-яку базу даних за 300 гривень. По-друге, можна відцифровувати минуле, а можна йти вперед. Рішення мають бути підкріплені сучасною аналітикою, а для цього потрібен цифровий інтелект. По-третє, успішний розвиток електронного врядування неможливий без правового каркасу, який визначить, в яких рамках працює держава, хто що здійснює і за що відповідає».
За 2018 рік рівень користування електронними послугами в Україні зріс утричі, потроху розвивається інфраструктура, але залишається чимало проблем. Про це казала старший експерт Академії електронного врядування Естонії, керівник проекту EGOV4UKRAINE у Києві Марі Педак у своєму виступі: «Яка користь та цінність впровадження платформи обміну даними «Трембіта» в Україні».
Що таке «Трембіта»? Це українська версія естонського проекту електронного врядування і справжній крок у майбутнє. В Естонії завдяки е-урядуванню люди взагалі забули про паперові довідки та документи. Вся інформація про громадянина зберігається на спеціальних серверах. Кожен резидент Естонії має електронне ID, а 99% послуг можна отримати через інтернет. Естонці вже не тільки оформлюють субсидії через інтернет, а навіть голосують на виборах. У травні 2019 року майже половина громадян не ходила на виборчі дільниці, а віддала свій голос, проголосувавши онлайн.
«Найбільша проблема в Україні – це реєстри і якість даних у них. Але це не єдина проблема. Треба активно займатися навчанням населення, аби збільшити довіру до е-систем. Важливо розуміти, що технічна частина системи надання електронних послуг, тобто IT-частина – це лише 20% справи. Решта 80% - це керівництво процесом, організація, навчання», - наголосила Марі Педак.
Інформаційні технології стають інструментом впливу на всю соціальну систему і позначаються на житті величезної кількості людей. 22% світової економіки – цифрова економіка, і цей показник з року в рік буде тільки зростати. Україна наразі посідає лише 82 місце за індексом розвитку е-урядування, але, на думку генерального директора Директорату цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури України Фаріда Сафарова, це тимчасове явище. Адже Україна обіймає 2 місце серед країн, які здійснили найбільший прорив в сфері відкритих даних за останні 4 роки. Зараз українці можуть скористатися онлайн 125 електронними послугами. Втім, якістю цих послуг задоволені далеко не всі: близько 50% послуг не відповідають очікуванням користувачів. І це величезний виклик.
«Швидкість та якість змін залежить від нас, - впевнений СЕО та співзасновник StudyDive Юрій Бугай. – Коли ми починали ProZorro та e-Health, багато-хто не вірив, що в нас щось вийде. Але ми на власному прикладі довели, що команда професіоналів, яка має мрію і об’єдналася навколо цінностей та великої мети, здатна на серйозні звершення. Ми змогли показати, що позитивні зміни в нашій країні можливі. Більше того, зміни, які ми хочемо та можемо втілювати, можуть бути успішними та цікавими не тільки в Україні, а й за кордоном».
Втім без команди однодумців – це не можливо. «Всі хочуть бачити реформи, їздити по дорогах без ям, отримувати зарплату не в конверті, не боятися, що прийде податкова чи пожежники з надуманою перевіркою. Але реформи потрібно комусь робити. І мало хто готовий пожертвувати кількома роками свого життя і піти на державну службу, аби хоча б спробувати змінити щось на краще у країні. Таких людей знайти складно, а ще складніше сформувати з них команду, яка буде продуктивною та ефективною. Для таких людей успіх не вимірюється грошима. Бути причетними до історичних подій, про які писатимуть у підручниках, - це іноді важливіше і цінніше, ніж нова машина або поїздка на море», - підкреслила екс-керівник Кадрового Резерву України Світлана Котляревська.
На ще одну проблему розвитку e-governance в Україні звернула увагу менеджер продуктів SocialBoost Катерина Борисенко підчас презентації кейсу «Бюджет участі»: «Говорячи про децентралізацію, хочеться відмітити, що громади отримують більше коштів і повноважень і можуть самі вирішувати, які ІТ-продукти їм потрібні, що вони впроваджуватимуть і навіщо. З одного боку, це дуже добре, бо сприяє конкуренції між розробниками і розвитку. Але з іншого боку, ми отримуємо купу систем, не сумісних між собою. Тому у перспективі нам потрібно працювати над єдиними державними стандартами для таких продуктів і колаборацією між розробниками».
Також Катерина наголосила, що розробникам потрібно вже на початковій стадії думати про те, як існуватиме продукт після закінчення гранту. Приклад платформи «Громадський проект», яка працює в десятках міст та ОТГ країни, доводить, що монетизація можлива і, якщо продукт дійсно потрібен громаді, то вона готова платити за абонентське обслуговування системи. Навіть якщо йдеться про невеличкі містечка та села.
Про те, що багато чого можна зробити у плані цифровізації, навіть маючи мінімальний бюджет і обмежений кадровий потенціал, розповів Немішаївський селищний голова, член правління асоціації «Професійний уряд» Сергій Замідра.
Він впевнений, що smart-villages в Україні – це цілком реально. Аби було бажання: «Щоб зміни відбувалися глобально, треба починати з локального. Звісно, буває непросто і не все вдається одразу. Проте бачу плоди своєї роботи. Нам вдалося запровадити систему електронного квитка, яка забезпечила 90% економії на проїзді пільгових категорій населення у Немішаєво. У селищі працює система дистанційного ввімкнення вуличних ліхтарів. А ще працює молодіжний парламент, який може реалізовувати власні проекти та самостійно розпоряджатися бюджетом. Нещодавно практику залучення молоді для картування громади визнали найкращою практикою місцевого самоврядування 2018 року в Україні. Не треба давати молоді готове рішення, треба дати «вудку», і молодь сама зробить вам рішення».
На завершення форуму директор з розвитку бізнесу міжнародної компанії AuxBridge Олексій Любецький презентував міську платформу PeopleCity, яка набула неабиякої популярності в Ізраїлі і влучно резюмував контент форуму, на якому кожен говорив про важливість е-урядування, необхідність інвестицій і політичної волі з боку влади задля розвитку електронних сервісів: «Ви не можете виграти перегони, якщо не берете в них участь».
