2016-03-17

Засідання макроекономічної ради

Головна/Новини МІБ/Засідання макроекономічної ради

15 березня у Бізнес-Клубі «Белгравія» відбулося чергове засідання Макроекономічної ради України, створеної за ініціативою ректора Міжнародного інституту бізнесу професора Олександра Савченка. Основною метою зустрічі було відпрацювання монетарних важелів регулювання вітчизняної економіки з врахуванням тих негативних тенденцій, що нині мають місце у фінансовому секторі України.


Під час зустрічі Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, презентував доповідь «Монетарне звуження в Україні: ризики і наслідки», в якій через призму сучасних макроекономічних теорій, а саме, спираючись на монетаристську теорію М. Фрідмана, продемонстрував чинники і закономірності катаклізмів на валютному ринку України та обґрунтував можливі шляхи подолання фінансової кризи.


Так, Василь Юрчишин доводить, що «економічне зростання можливе лише у супроводі монетарної експансії». Отже, через управління пропозицією грошей можливо досягти економічного зростання навіть за наявності відносно високої інфляції. У даному випадку інфляцію слід розглядати як «плату» за економічне прискорення, а у випадку української економіки - це ще й закономірне явище, оскільки «за валютним шоком неодмінним є інфляційний шок».


Експерти відмітили, що нині для України властиві вкрай слабкі взаємозв'язки і взаємовпливи монетарних агрегатів і цінових індикаторів. За таких умов стверджувати про надійне «управління» інфляцією лише через інструменти монетарної політики не коректно, оскільки зміни в монетарних агрегатах можуть не призвести до бажаних цінових змін.


Одним з ключових напрямів економічних реформ має стати дієве монетарне стимулювання реального сектору економіки, що можливе за умов зваженого використання класичних інструментів грошово-кредитного регулювання.


Олександр Савченко розробив рекомендацїї для першочергових дій НБУ для відновлення економічного зростання в 2016 році, а саме:

1. Припинити практику замовного та безпідставного банкрутства комерційних банків. Така політика НБУ веде до інфляції, девальвації, падіння ВВП та втечі капіталу з країни.

2. Відсторонити НБУ та Фонд гарантування вкладів від формування тимчасових керуючих та ліквідаторів проблемних банків. Цю функцію має виконувати ліквідаційна Рада, яка формується найбільшими кредиторами цих банків (представники фізичних і юридичних осіб, які втратили депозити).

3. Зменшити облікову ставку спочатку до 15%, а у третьому кварталі до рівня цільового показника інфляції ≈12% з коридором для кредитних операцій НБУ: інфляція +1,5% та депозитних операцій: інфляція -1,5%. Це приведе до здешевлення гривневих кредитів бізнесу до рівня 15-16% та зменшення інфляції, а також збільшенню прибутків бізнесу.

4. Зняти всі адміністративні обмеження по операціях з валютою, включаючи обов’язковий продаж валютної виручки та виплати дивідендів іноземним інвесторам. Такі заходи будуть стимулювати повернення валюти в банківську систему та суттєво зменшать тіньовий валютний ринок.

5. Дозволити банкам кредитувати в валюті не лише експорт, але й імпорт та інші операції підприємств за умови адекватного хеджування валютних ризиків. Система хеджування валютних ризиків має бути негайно запроваджена НБУ. Такі заходи дозволять 50-60 млрд. дол., які зараз є поза банківською системою, повернути до банків і використати як кредитний ресурс зі ставками 8-9%.

6. Припинити переслідування малих і середніх комерційних банків. Дати можливість цим банкам довести капітал до 300 млн. грн. до 2019 року. Цей захід дозволить збільшити інвестиції в банківську систему приблизно на 15 млрд. гривень, а банкам виконувати їх головні функції – проводити платежі, зберігати депозити та надавати кредити, а не займатись, як зараз, планами та заходами по втечі з банківського ринку України, готуючись до примусового банкрутства.