Зустріч відкрив ректор Міжнародного інституту бізнесу, проф. Олександр Савченко. У своєму зверненні він підкреслив значущість україно-польської співпраці в контексті вирішення як економічної, так і політичної кризи в Україні. Так, зазначив Олександр Володимирович, Польща являє собою взірець розвитку європейської економіки, в якій виробник є людиною № 1. За існуючих обставин, Польща виступає головним адвокатом України в Європейському Союзі та Сполучених Штатах та виконує роль каталізатора трансформаційних процесів, що нині відбуваються в країні.
На думку експерта, пожвавленню експортно-імпортної активності українських компаній буде сприяти уповільнення темпів спаду та поступова стабілізація української економіки. Надалі «курс не буде стримувати імпорт, а тому обсяги імпортних операцій будуть зростати». При цьому, наразі є об’єктивні підстави для стабілізації курсу, а влітку можна очікувати на незначне посилення гривні (за умови політичної стабілізації , одержання чергового траншу МВФ 1млрд.$, відсутності форс-мажору).
На завершення своєї доповіді Олександр Савченко зазначив, що Україна має колосальний потенціал для зростання. За умови збереження стабільності країна вже у поточному році може забезпечити 1% зростання (після 10 відсоткового падіння), а вже наступного року є можливість досягти темпів зростання в межах 3-5 %. Проте, першочерговим завданням повинна стати інституційна розбудова підтримки експорту (через створення Експортних агенцій, Банку «Розвитку» з твінінговим керівництвом тощо).
Ігор Ніколайко, повноважений посол з особливих доручень МЗС України, у своїй доповіді «Перспективи освоєння нових міжнародних торгових ринків для вітчизняного бізнесу» зазначив, що основною перешкодою для розвитку торговельних відносин українського бізнесу з зарубіжними партнерами є відсутність єдиної зовнішньої політики.
Проте, не дивлячись на закономірне обмеження для українських виробників і підприємців в 2013-2016 рр. ринку Росії, для нас відкриваються нові можливості в країнах Європейського Союзу, Ірану, Туреччині.
І. Нікалайко, як фахівець, визначив 5 основних умов, які компанія повинна виконати перед прийняттям остаточного рішення щодо виходу на європейський ринок:
1. Формування довіри до своїй компанії (побудова репутації).
2. Приведення у відповідність власних стандартів до вимог ЄС.
3. Визначення джерел фінансування бізнесу та узгодження механізму захисту інтересів інвесторів.
4. Поглиблене вивчення та врахування специфіки ринку країни-реципієнта.
5. Розробка механізму усунення «нетрадиційних викликів», таких як неузгодженість системи комунікацій, недостатнє володіння професійною мовою, тощо.
Додаткові можливості для українського бізнесу за нинішніх умов демонструвала й презентація Валентини Головенко «Основні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (ЗВТ+)», яка представляла Київську міську митницю.
Так, Валентина підкреслила, що на сьогоднішній день Україною укладено угоди про вільну торгівлю з наступними країнами: країни ЄС (угода набула чинності з 01.01.2016 р.), країни СНД, країни ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова), країни ЄАВТ (Швейцарія, Норвегія, Ліхтенштейн, Ісландія), також окремо Македонія, Грузія та Чорногорія.
Стосовно угоди з ЄС, фахівець підкреслила, що даний документ передбачає застосування безмитних тарифних квот на імпорт в Україну з ЄС окремих видів м’яса свинини, м’яса птиці та цукровмістних товарів за принципом "хто перший прийшов, той перший і обслуговується".
Для реалізації цієї частини Угоди розроблено та прийнято наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку контролю за розподілом тарифної квоти» від 11.12.2014 № 1203. Відповідно до встановленого Порядку, розподіл тарифних квот для застосування нульової ставки мита буде здійснюватись програмно-інформаційним комплексом «Облік тарифних квот» ДФСУ в автоматизованому режимі на підставі поданої декларантом митної декларації.
Вважається, що саме такий підхід сприятиме формуванню рівних конкурентних умов для усіх учасників експортно-імпортних операцій.
Дискусію продовжив Бартош Мусяловіч, керівник відділу сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща в Україні.
Так, Бартош у своїх тезисах «Можливості розвитку бізнесу у Республіки Польща» продемонстрував присутнім високий рівень інвестиційної привабливості польської економіки, підкреслюючи постійне покращення її позицій у світових рейтингах. Так, за рейтингом «Doing Business» у 2016 р. Польща посіла 25 позицію (у 2015 р. – 32 позиція), за рівнем інвестиційної привабливості в Європі - 4 позицію і 13 позицію за даним показником у світовому рейтингу. Наразі, Польща входить у 20-ку країн з найвищими темпами розвитку, а у 20-ці найбільш високотехнологічних компаній – 12 польських.
Ємність ринку – 40 млн. споживачів, сприятливе геополітичне розміщення, розвинута інфраструктура, оптимальна система оподаткування та сприятливі умови ведення бізнесу – важливі критерії привабливості польського ринку для українського бізнесу. Не останнє значення має й вагома фінансова підтримка Польщі з боку Європейського Союзу та Сполучених Штатів. Так, на сьогоднішній день в Польщі реалізується 30 національних програм підтримки, 6 з яких (у т.ч. інтегроване зростання, розвиток інфраструктури, освіта і знання, розвиток технологій, тощо) надані на умовах безповерненого фінансування. Наприклад, обсяг фінансової підтримки агросектору складає 24 млрд., які можуть бути у тому числі й доступними іноземним інвесторам.
Найближчим часом, у перелік пріоритетних галузей уряд Польщі включив сучасні послуги, галузь біотехнології, автомобіле- та авіабудування.
Результатом багаторічного досвіду поділився Ярослав Романчук, керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON, Президент Асоціації Українського Бізнесу в Польщі. Ярослав зазначив, що з 2013 року його компанія узяла курс на допомогу щодо виведення українського бізнесу на польський ринок, надаючи підтримку потенційним українським інвесторам в питаннях виявлення інвестиційних можливостей країни, вибору місця розташування бізнесу, організаційно-правової форми, створенню оптимальної бізнес-моделі майбутньої компанії.
На завершення доповіді, Ярослав Романчук анонсував Дні українського бізнесу у Польщі 12-13 травня 2016, під час яких буде презентовано електронний майданчик для здійснення електронних торгів між Україною та Польщею. 13 травня відбудеться конкурсний відбір 25 найкращих проектів, представлених українськими підприємцями, яким надалі буде надано всебічну підтримку.
Цінним досвідом поділився й Богдан Ємчук, випускник програми Executive MBA Міжнародного інституту бізнесу, регіональний директор компанії ICHEMAD-Profarb, яка є постачальником №1 обладнання для лакофарбових підприємств Європи у сегменті МСБ.
На думку Богдана, Польща є унікальною країною для стартапу як у бізнесі, так і у житті. Відчувається всебічна підтримка бізнесу з боку як Польського уряду, так і країн ЄС у цілому. Вже через 2-3 роки започаткування бізнесу на території країни можна розраховувати на одержання дотацій. Так, з досвіду реалізації останнього проекту, Ярослав привів приклад, що близько 60% витрат були компенсовані за рахунок програм підтримки від ЄС.
Серед вагомих мотивуючих чинників започаткування (виведення) бізнесу у Республіці Польща Ємчук відзначив наступні:
- невисока вартість відкриття та реєстрації бізнесу;
- невисокі вимоги до мінімального статутного капіталу (5000 злотих);
- наявність вільних економічних зон у Східній Польщі;
- оптимальна податкова система;
- зручна логістика;
- можливість пільгового кредитування бізнесу;
- доступність робочої сили (є можливість перевезення персоналу з України), тощо.
Підсумовуючи результати зустрічі, Богдан зазначив: «Польща – це країна з інтегрованою економікою. Освоюючи бізнес на ринку Польщі ви автоматично виходите на ринки інших країн Європейського Союзу та країн СНД, оскільки наявний бізнес у Польщі – це певний сертифікат якості та відповідності європейським стандартам ведення бізнесу».
У свою чергу, Ярослав Романчук презентував Міжнародному інституту бізнесу декілька екземплярів настільної книги «Бізнес-право Республіки Польща для українських інвесторів», яка може стати реальним помічником для слухачів та випускників МІБ у налагодженні бізнес-відносин з сусідньою країною.
