| Існує величезний розрив за рівнем продукту та внутрішньої організації між невеликою кількістю ТОП компаній та рештою. Це відставання обумовлено насамперед не здатністю до постійного внутрішнього зростання та розвитку. У результаті ця нездатність накопичує таке відставання, яке не може бути подолано малими кроками. Оптимізувати і помалу покращувати те, що нескінченно відстало, не має сенсу, це не ефективний підхід. У таких ситуаціях компанія стикається з необхідністю трансформаційних змін. |
Складність реалізації таких змін у тому, що більшість не готові на них зважитися, такі зміни за всієї їхньої ризикованості вимагатимуть від керівництва значних зусиль, а також зміни статус-кво, що склався в компаніях, на що у звичайних обставинах ніхто не готовий наважитись. Щоб подолати зазначені труднощі, ринок час від часу стрясають кризи, під тиском яких компаніям доводиться змінюватися, або вони вибувають з гри. Тому найкращого часу зробити собі болюче, але таке необхідне щеплення трансформаційних змін, ніж ситуація в яку ми зараз потрапили, не придумаєш!
| Реальні зміни починаються з розриву старих зв'язків, поки внутрішні і зовнішні зв'язки працюють, глобальні зміни практично не можливі. Війна стала потужним фактором, що розірвала такі зв'язки. Багато компаній були змушені перемістити свої офіси та склади в інші регіони, скоротити персонал, зміни торкнулися всього ланцюжка руху продукту від виробника до споживача. Всі передумови для того, щоб реалізувати необхідні зміни були створені обставинами, і ті компанії які скористаються моментом, будуть лідирувати на новому післявоєнному ринку. |
Маркетологи кажуть, що кризи - це час для просування свого продукту та активних вкладень у рекламу. Це також найкращий час для планування та реалізації назрілих змін. Інвестувати в команду та компетентність на ринку, що падає, стратегічно виправдано. На ринку з'явилося безліч мотивованих фахівців, які раніше не були так вільно доступні як зараз, кращі компанії активно користуються цим переділом ринку праці і на тлі падаючих продажів, або навіть збитків, інвестують в активний найм. Другий фокус – це інвестиції в компетентність. Розриву зв'язків та наявності мотивованої команди не достатньо для успішних змін, необхідно проектувати ці зміни, а для цього необхідні нові компетенції, які можна набирати тільки активно навчаючись. Тому вкладення в освіту стає поряд з інвестиціям у маркетинг і найм.
Поки посередні компанії пасивно реагують на обставини, кращі компанії активно реалізують можливості для забезпечення своєї майбутньої переваги на ринку.
|
Автор статті: Дмитро Онащенко - професійний Business Developer, експерт зі стратегії, моделювання процесних операційних систем та управлінні змінами. |
