joomla шаблоны

Николай Такзей: Мигрировать по причине девальвации гривны — глупо

Маркетинг-директор Philip Morris Ukraine, Georgia, Armenia and Moldova — об антииндексах потребительских настроений, ростках принципов гражданского общества, даунтрейдинге, big data и других непростых материях

Основной вызов следующего года для меня — непредсказуемость. Что будет с экономикой, насколько будет стабильной политическая ситуация, какие новые антивысоты побьют индексы потребительских настроений? К сожалению, дать точные ответы на эти фундаментальные вопросы очень сложно, если невозможно. Долгосрочное планирование в нашем случае очень условно. Приходится много времени заниматься проработкой различных сценариев развития ситуации и быть готовыми ко всему.

Оптимизация бизнеса «Лантманнен Акса Украина» менее чем за год изменила компанию до неузнаваемости. Как убеждает руководство, это только начало.

Для Игоря Червака за 17 лет руководства украинским офисом шведского пищевого холдинга Lantmannen утверждение бюджета на следующий год стало уже чем‑то вроде рядовой формальности. Поездка в Стокгольм в августе прошлого года, казалось, не должна была стать исключением. Особенно после того, как весной компания, согласно внутренним оценкам, впервые с начала 2000‑х вышла в лидеры рынка сухих завтраков в Украине по объемам продаж, которые уже два года подряд росли двузначными темпами.

Контент-маркетинг – это не копирайтинг, это не постинг красивых картинок или видео в сети. Это – новое направление маркетинга, по значимости превышающее все другие, почему эксперты В2В и говорят: «Контент – главное оружие маркетинга». Глубочайшее заблуждение многих руководителей состоит в том, что они занимают позицию некого «администратора по улучшению трафика на сайт», – «Ага, раз у нас плохой трафик и мало лидов, а это зависит от контента, значит давайте возьмем копирайтера  или SEO-специалиста, или SMM-щика  – и все у нас получится».

Свежий отчет «Бенчмаркинг. Состояние контент-маркетинга 2015», полученный нами от Circle Research, заслуживает внимания по нескольким причинам. Во-первых, он ясно показывает отрыв западных маркетеров от наших, о чем нелишне напоминать иногда нашим руководителям – пора инвестировать в контент.

В Украине работа в рекламной индустрии представлена в искаженном варианте, подтверждение тому – непонимание новичками целей своей профессии. Споры с клиентами и отсутствие практики являются основными источниками краха для карьеры молодого специалиста. В рамках утреннего шоу «Красный диплом» на радио Аристократы директор по стратегическому планированию и инновациям Carat Ukraine Павел Таяновский рассказал слушателям о работе рекламиста и как добиться успехов в этой сфере.

Ирина Кривенко, директор по развитию бизнеса агентства Navigator Media, в преддверии четырехлетия агентства поделилась стереотипами, с которыми клиент приходит в агентство, и мыслями о том, как с этим работать.

1. «Сейчас не время»

Распространенный и опасный миф о том, что в кризис нужно сокращать рекламные бюджеты. «Сейчас нужно оптимизировать затраты, ждать стабилизации потребительской среды, установления адекватного уровня доллара и т.д.» – говорит клиент.

"Дзеркало тижня"

Хотів би почати з того, що в Україні проводити реформи дуже важко. По-перше, тому що вже понад 300, а, можливо, і 1300 років українці не люблять свою державу (не плутати з країною), причому хоч би як вона називалася. І останні 20 років — не виняток.

Друга причина полягає в тому, що реформатори ("еліта") і реформовані (народ, бізнес), якщо говорити прямо, у культурному розвитку, на жаль, відстають від цивілізованіших країн. І до того ж вони часто погано освічені. Принаймні за 20 років незалежності я не знаю жодного державного діяча, який би прочитав щось про останні досягнення економічної науки і навіть практики в оригіналі. Хуторянство стало нормою української державної економічної політики.

"Дзеркало тижня"

Напевно, кожному думаючому громадянинові України, починаючи від лікаря, учителя й закінчуючи чесним чиновником високого рангу або навіть чесним великим бізнесменом, неодноразово спадало на думку, що в нас немає держави, є її форми, а змісту в них немає, чи то це армія або міліція, суд або уряд. Якщо ці форми щось і роблять, то, навпаки, всупереч не тільки логіці, а навіть і колективному здоровому глузду. Зрозуміло, що приватний інтерес там домінує, а соціальна справедливість навіть як поняття набагато далі від свідомості й розуміння типового українського державного діяча, ніж, наприклад, "теорія управління трансакціями", за яку Олівер Вільямсон і Елінор Остром отримали 2009 року Нобелівську премію з економіки.

Усі країни — члени Міжнародного валютного фонду (МВФ) можна розділити на чотири групи: з жорсткою фіксацією валютного курсу (23 країни), з гнучкою фіксацією (78), зі змінним курсом (75) і з іншими режимами (12 країн). Причому група зі змінним курсом поділяється на дві підгрупи: кероване "плавання" (40) і вільне (35). Режим вільного плавання вибирають розвинені країни (США, Великобританія, Швейцарія тощо), режими керованого плавання характерні для країн, які впритул наближаються до розвинених.

Україна декларує, що дотримується режиму керованого плавання, але фактично здійснює політику гнучкої фіксації (входить до підгрупи країн фактичної стабілізації курсу). До речі, в цій групі перебуває й Росія, яка проводить набагато ліберальнішу валютну політику, ніж Україна. Ба більше, Росія декларувала перехід до повного вільного плавання рубля вже наступного року.

"Дзеркало тижня"

Річ у тім, що фінансові продукти і послуги — це особливий товар, якість якого можуть зрозуміти лише добре підготовлені споживачі. Навіть серед людей з економічною освітою та досвідом роботи їх небагато.

Серед споживачів цих товарів і послуг (банківські депозити і кредити, страхові поліси, недержавні пенсії, довірче управління грішми, інвестиції у венчурні фонди, а також будь-які інші інвестиційні фонди тощо) можна виділити групу ризику, за влучним висловом Стігліца. Групу ризику становлять люди, які не мають фінансових знань, якщо сказати чесно, це фінансово безграмотні люди. На жаль, така група становить 90% від усіх споживачів фінансових послуг. По суті, це переважна більшість дорослого населення України.