2019-02-26

Чи підвищує МВА цінність топ-менеджера?

Home/News IIB/Чи підвищує МВА цінність топ-менеджера?

Згідно Hays Motivation & Job Satisfaction Report ("Дослідження мотивації і задоволеності роботою"), яке проводилося в 2018 році серед роботодавців та шукачів в країнах СНД, головним фактором нематеріальної демотивації співробітників є "некомпетентний і неефективний управлінський склад компанії" (70%). А фактор "недружня корпоративна культура" набрав 64%. В реаліях ринку праці це означає актуальність приказки - "приходять в компанію, йдуть від начальника". У чому коріння цієї проблеми?

На жаль, на українському ринку праці, незважаючи на популярність у абітурієнтів спеціальності "менеджмент", реальному управлінню вчать мало і неохоче. Додавши ще один тренд – висунення в управлінці кваліфікованих фахівців, іноді без відповідної менеджерської підготовки, отримуємо закономірне невдоволення співробітниками таким управлінським складом компанії.

 

А звідки взятися компетентності, якщо системного навчання науці управління бізнесом – людьми і процесами – ці керівники не пройшли? У багатьох компаніях є внутрішні курси, що "підтягують" певні скіли, а деякі роботодавці користуються послугами зовнішніх підрядників, щоб навчити своїх управлінців ефективним методам і підходам управління. А системні компанії включають в соцпакети своїх ТОПів навчання МВА. І це закономірно - 63% професіоналів і 61% роботодавців, опитаних компанією Hays, назвали можливість професійного розвитку (розвиток нових навичок і експертизи) в якості основного фактору нематеріальної мотивації.

 

Що ж робити управлінцю, який вагається – чи витрачати сили і засоби на отримання такої складної і дорогої освіти? Давайте зважимо всі за і проти. Почнемо з плюсів – для системних роботодавців та представництв іноземних компаній навчання MBA – вагомий плюс, який виділяє фахівця серед інших кандидатів. Адже в більшості вакансій для управлінців значаться такі зони відповідальності:

  • планування діяльності та участь в розробці стратегії в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі;
  • розробка і реалізація затверджених інвестиційних проектів;
  • відповідальність за раціональне використання всіх видів ресурсів і підвищення ефективності операційної моделі підприємства;
  • підвищення конкурентоспроможності та прибутковості компанії;
  • забезпечення ефективного управління всіма напрямками компанії, побудова ефективних бізнес-процесів.

Тому управлінець, який не тільки має відповідний досвід, а й знає не з чуток кращі практики та готовий їх адаптувати до реалій як поточного, так і майбутнього роботодавця, може мати незаперечну перевагу. Особливо якщо діяльність майбутнього роботодавця і знання, отримані кандидатом, відмінно доповнюють один одного. Крім того, багато роботодавців хочуть бачити системного і стратегічного топ-менеджера, який володіє всіма найсучаснішими управлінськими інструментами. У тому числі і міжнародними – із закриттям ринку Росії багато компаній активно перепрофілюють ринки збуту в Європу, Азію, Африку і навіть Австралію.

 

Крім того, фінансова винагорода такого фахівця може вигідно відрізнятися від колег-конкурентів. Якщо це не "плюс" на вхідний зарплаті, то можливість за рахунок кращого досвіду швидше досягти запланованих на випробувальному терміні результатів і перейти на "основну" зарплату. Або за рахунок виконання і перевиконання планових показників отримати більші бонуси. І це не рахуючи можливості здобути роботу в більш цікавих і привабливих компаніях, або кар'єрного росту в інших філіях свого роботодавця, що знаходяться в інших регіонах.

 

Якщо говорити про мінуси, слід заздалегідь готувати себе до того, що пройти курс MBA – не по ромашковому полю прогулятися. Це важка праця, що вимагає постійного виходу із зони комфорту, необхідність отримання нових знань і наявності відмінного тайм-менеджменту, що дозволяє поєднувати поточну діяльність і навчання. Крім того, не всі роботодавці можуть оцінити якість підготовки фахівця з МВА. Деякі власники компаній вважають свій управлінський досвід, отриманий самостійно на практиці, єдиним критерієм успішності ведення бізнесу, і потрібно бути готовим до дискусій про те, чий шлях ефективніше, а практики оптимальніші.

 

У будь-якому випадку український ринок праці переживає зараз етап "ринку здобувача". Не по всіх вакансіях, на жаль. Наприклад, серед керівників до сих пір існує серйозна конкуренція за відмінні вакансії. І переможцю потрібно не тільки мати відповідний досвід, системний підхід в управлінні, уміння ефективно приймати рішення, розуміння бізнес-процесів, націленість на результат, а й компетенції, такі як стратегічне мислення, багатозадачність, лідерські якості.

 

Якщо ви, як Кріштіану Рональду "... з тих людей, які люблять складні завдання. Все моє життя спрямоване на пошук нових викликів. Я не перфекціоніст, але мені подобається знати, що я все зробив якісно. Що більш важливо, я відчуваю нескінченну потребу вчитися, вдосконалюватися, рости ... для того, щоб самому відчувати задоволення. Я переконаний, що вчитися можна нескінченно, ніколи не зупинятися, і неважливо, скільки тобі років" – значить, МВА чекає вас.

 

Два позитивних бізнес-тренда останніх років – прихід в Україну іноземних роботодавців і вихід українських виробників на іноземні ринки – змушують вітчизняні компанії перебудовувати свої бізнеси, роблячи їх більш системними і ефективними. Необхідність конкурувати зарплатами з роботодавцями сусідніх країн змушує компанії підвищувати маржинальність бізнесу, що неможливо при хаотичному безсистемному управлінні. Крім того, системний бізнес більш стійкий і адаптивний, що за нинішнього невизначеного і комплексного бізнес-середовища є просто безцінним.

Тетяна Пашкіна, HR-експерт.

 

За матеріалами delo.ua