2018-09-20

Соціально відповідальне інвестування – перспектива для українського бізнесу.

Home/News IIB/Соціально відповідальне інвестування – перспектива для українського бізнесу.

На сьогодні чи найважливішими в Україні залишаються питання забезпечення обґрунтованого економічного розвитку та якнайповніше використання практик країн ЄС на українських теренах.

 

Однією з важливих сфер, на які акцентується увага і в країнах-членах ЄС, і в Україні є інвестування. Як відомо, інвестування розглядають як економічний процес, основною метою якого є використання тимчасово вільних грошових активів для розвитку та примноження основних економічних об’єктів, забезпеченні розвитку бізнесу, де основна увага зосереджена на збільшенні капіталу. Однак, з урахуванням концепції обґрунтованого економічного розвитку, загальна концепція якого передбачає необхідність встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Тобто необхідність врахування при орієнтованому на прибуток інвестуванні екологічних, етичних, соціальних аспектів. А відтак інвестиції можуть здійснюватися не тільки з метою збільшення економічного та фінансового ефекту, а й з метою примноження суспільного блага, що в сукупності стимулює і реалізує позитивні суспільні зміни. У такому випадку мова йде про соціальне інвестування або соціально відповідальне інвестування (надалі – СВІ). Ефективність соціально відповідального інвестування, перш за все, пов’язана з реалізацією його основної цілі – можливістю поєднувати фінансові вигоди та екологічні, соціальні та етичні цінності суспільства.

 

Соціально відповідальне інвестування, незважаючи на відносну «неновизну» цього інструменту. Наприклад, Німеччина апелює до «першого» досвіду соціально відповідального інвестування ще у 18 ст., коли виникла потреба розробки нових вугільних шахт, що в свою чергу спричинило великі екологічні проблеми пов’язані із вирубкою лісів. Велика Британія як перші спроби такого інвестування також розглядає галузі, пов’язані із вирубкою деревини (видобувні галузі, розширення територій міст тощо). СВІ набуло більш широкого поширення в середині ХХ століття в США і країнах Європи і здебільшого було спричинено активним розвитком небанківського сектору фінансових посередників, до якого традиційно відносять інвестиційні, пенсійні, страхові фонди тощо. Такий підхід передбачає тріангуляцію дій по різним напрямкам, що у країнах ЄС знайшло відображення у вигляді реалізації принципу ESG (ecology-society-governance - екологія-суспільство-врядування). Врядування в даному випадку розглядається як на рівні окремого підприємства (CSR – corporate sosial respopncibility – корпоративна соціальна відповідальність) так і на державному рівні. Соціально відповідальними інвесторами можуть бути як окремі особи, так і інституції. 

 

Основним рушієм соціально відповідального інвестування в країнах ЄС та Північної Америки на сьогодні є фінансові посередники. Для України важливим є налагодження коректного функціонування цього сектору ринку фінансових (банківських небанківських) послуг. Саме їх належна інституціоналізація дасть можливість отримувати економічні та такі необхідні соціальні ефекти СВІ. На жаль, для України цей момент залишається проблемним через неефективність банківського сектору та інституційну неспроможність небанківських фінансових установ. Одним із варіантів покращення ситуації, що склалася, є перегляд функцій основного регулятора у грошво-кредитній сфері – Національного банку України. На НБУ можуть бути покладені як роз’яснювальні функції (що таке СВІ, які його вигоди, чому це потрібно, в чому полягає тощо), так і контрольні функції (дотримання принципів СВІ при укладанні інвестиційних угод тощо, дотримання принципів ESG, розробка та запровадження методологічних пропозицій щодо розрахунків чистої поточної цінності інвестиційних проектів з урахуванням екологічних та соціальних впливів, для прикладу може бути розглянута методологія САМР (capital asset pricing model). Дотримання принципів ESG передбачає дотримання єдиного курсу різних лінійних міністерств. Ті галузі, які є фінансово прибутковими, не завжди можуть розглядатися як пріоритетні для інвестування в рамках СВІ. Наприклад, виробництво алкогольних чи тютюнових виробів, експорт лісу-кругляку тощо.

 

Незважаючи на певні інституційні та економічні обмеження, СВІ має великий і зростаючий сегмент по всьому світу. Перехід до СВІ у сформульованій державою політиці розвитку дає можливості забезпечити обґрунтований економічний розвиток та стимулювати позитивні соціальні зміни, СВІ покращують фінансову діяльність як інвесторів, так і окремих підприємств.

 

Леся Ільченко-Сюйва,

викладач бізнес-школи «Міжнародний інститут бізнесу»