Володимир Савчук,
д.т.н., викладач на програмі
Executive MBA в МІБ
Український бізнес втомився від системної кризи. Кожен день глибина цієї кризи проявляється все з більшою очевидністю, але все «найжахливіше» ще попереду.
Ситуація буде ускладнюватись тим, що від світової кризи страждають найслабші економіки, і тут Україна «лідирує».
Глобальна криза 2008 року «підкралась непомітно». Нинішня криза впевнено прогнозується. Вона схожа на турбулентну воронку, в яку спрямовується все, що компанії створювали протягом багатьох років. COVID-19 посилив цю воронку.
Як же вижити в цій ситуації? Покластися на волю проведення і дозволити воронці поглинути тебе або спорудити надійний пліт і постаратися виплисти? А може використовувати водоверть і вийти на новий рівень бізнесу?
Але перш за все варто задуматися про те, що змінюється ПАРАДИГМА бізнесу. Через глобальну економічну кризу, прискорену пандемією COVID-19, традиційна формула бізнесу «заробляй гроші, забезпечуючи максимальне споживання клієнта» втрачає свою колишню силу. Що прийде на її місце, коли закінчиться карантин?
Не виключено, що доведеться відмовитися від типової стратегії компанії, яка базується на матеріальному споживанні. Вже хоча б з тієї простої причини, що у людей стане менше грошей – мільйони людей втратили свою роботу, і коли ситуація відновиться ніхто не знає!
Треба зрозуміти, що головна мета людини – бути щасливим. Типове щастя типової людини забезпечувалося спожитими їм матеріальні благами. Кризу, яка розгортається у всьому світі, можна назвати кризою споживання. Мільйони людей на Землі замкнені в своїх будинках, менше купують, ведуть малоактивний спосіб життя. Як результат мільярди китайських товарів лежать на складах, літаки стоять з зачохленими двигунами, готелі пустують ...
В середині ХХ століття американський дослідник бізнесу Віктор Лебоу написав: «Наша надзвичайно продуктивна економіка вимагає, щоб споживання стало для нас стилем життя, щоб ми перетворили покупку і використання речей на ритуал, щоб в споживанні ми шукали духовне задоволення, утвердження свого "я". Нам потрібно, щоб речі купувалися, викидалися і замінялися іншими у великих масштабах».
Наростаюча криза призведе до зміщення структури розуміння «щастя людини». Це також супроводжується дорослішанням людської свідомості. У формулі щастя стає все більше нематеріальної складової, і все більше людей бачать її. Маркетологи в своїх лабораторіях синтезували «вірус споживання». Цей вірус більш потужний, ніж COVID-19, з точки зору охоплення населення. Тут ми маємо справу з «надпандеміею», і слава богу, це менш небезпечно для життя і здоров'я людей. Хоча, як сказати, багато людей страждають від ожиріння (це теж надспоживання) і не доживають до старості.
Люди, які заразилися «вірусом споживання», могли збільшувати споживання, але до певної межі. І схоже, що ця межа настала – грошей для збільшення покупок стає все менше і менше. А бажання бути щасливим у людини не зменшується.
Чим же замінити матеріальне споживання? Альтернатив може бути багато. Це і мистецтво, і здоровий спосіб життя (десь в лісі далеко від цивілізації), якісь спеціальні захоплення.
Але якщо НЕ виходити за межі бізнесу, як такого, то варто пильніше і відповідальніше поставитися до концепції сталого розвитку, або Sustainable Development. Ця концепція розвитку бізнесу об'єднує досягнення традиційних економічних цілей з захистом довкілля та соціальною відповідальністю. Ця концепція поступово стає світовим трендом. Знижуючи ступінь напруженості у відношенні до економічних цілей, людство може або навіть повинно зосередити увагу на двох інших аспектах Sustainable Development. І це додасть людству в цілому і кожному зокрема відчуття стійкого благополуччя (Sustainable Wellbeing). Хіба ви не отримуєте задоволення від того, що живете в чистому оточенні, дихаєте свіжим повітрям і насолоджуєтеся можливістю бути вільним у своїх вчинках і діях і спілкуватися з іншими настільки ж вільними людьми?
Подумайте про це: From Sustainable Development to Sustainable Wellbeing.
